Оголошення особи померлою — стаття 46 ЦК України

Суть процедури та відмінність від встановлення факту смерті

Підстава для оголошення померлим — не доказ смерті, а обставини, що дають підстави припускати загибель: зникнення під час штурму, знищення позиції, підрив автомобіля, влучання в укриття. Якщо ж смерть доведена очевидцями, відео чи ДНК, застосовується інша процедура — встановлення факту смерті за ст. 317 ЦПК.

Текст статті 46 ЦК України

Коли можна подати заяву: правило шести місяців

Для військовослужбовців застосовується частина друга статті 46: загальне правило — два роки після закінчення воєнних дій, але «з урахуванням конкретних обставин справи» суд може оголосити особу померлою і раніше — однак не раніше ніж через шість місяців. Довгий час суди по-різному рахували ці шість місяців — від дати зникнення, від дати сповіщення чи взагалі відмовляли, бо «воєнні дії тривають». Крапку поставила Велика Палата Верховного Суду.

Дати початку і завершення активних бойових дій суди беруть з офіційного Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих (наказ Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376, раніше — наказ Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309). Отже, на практиці можливі три ситуації:

Які «конкретні обставини» потрібні

Скорочений строк застосовується не автоматично. Суд має побачити істотні підстави припускати загибель і відсутність підстав очікувати, що обставини зміняться. У постанові від 18.02.2026 у справі № 639/1567/25 Верховний Суд сформулював це так: застосування шестимісячного строку «можливе виключно за умови наявності істотних підстав для припущення її загибелі…, тобто за умови доведеності предмета доказування».

Показовий приклад успішної справи — постанова КЦС ВС від 21.01.2026 у справі № 127/11048/24: солдат під Бахмутом «отримав поранення, несумісні з життям», а на місці, де залишилося тіло, група евакуації виявила лише вирви від снарядів; суд дослідив рапорт, витяг із журналу бойових дій, допитав побратимів, отримав відповіді СБУ та НІБ (з даними Центрального агентства з розшуку МКЧХ) — і оголосив особу померлою від дня вірогідної смерті.

Дата смерті: чому це важливо

За ч. 3 ст. 46 ЦК особа оголошується померлою від дня набрання рішенням законної сили, але для зниклих у зв’язку з воєнними діями суд може визначити день вірогідної смерті. Якщо подія датована (бій, удар, підрив), суди зазвичай визначають саме цей день (справи № 686/9938/23, № 127/28463/23, № 759/22513/24, № 127/11048/24). Якщо ж точний день установити неможливо, датою смерті стане день набрання рішенням законної сили (справи № 711/2938/25, № 177/11/20).

Від дати смерті залежать:

• спадщина — час відкриття спадщини (ст. 1220 ЦК) і відлік шестимісячного строку на її прийняття;
• коло отримувачів одноразової грошової допомоги — право визначається станом на дату смерті (вік дітей, непрацездатність батьків, повторний шлюб);
• пенсія у зв’язку з втратою годувальника та інші виплати, прив’язані до дня смерті.

Порядок розгляду справи

Підсудність (ст. 305 ЦПК)

Заява подається до суду за місцем проживання заявника, або за останнім відомим місцем проживання зниклого, або за місцезнаходженням його майна. Найзручніше — суд за місцем проживання заявника.

Зміст заяви (ст. 306 ЦПК)

У заяві обов’язково зазначається мета — для чого потрібно оголосити особу померлою (реєстрація смерті, спадщина, соціальні виплати, припинення шлюбу тощо) — та обставини, що загрожували смертю або дають підстави припускати загибель. Відсутність мети — підстава залишити заяву без руху, а не закрити провадження (постанова КЦС ВС від 16.04.2025 у справі № 756/7364/24 щодо визнання безвісно відсутньою; ст. 306 ЦПК спільна для обох процедур).

Склад суду і учасники

• Справа розглядається суддею та двома присяжними (ч. 4 ст. 293 ЦПК). Розгляд суддею одноособово — підстава для скасування рішення як ухваленого неповноважним складом (постанова від 09.04.2025 у справі № 710/1160/24 щодо визнання безвісно відсутньою; для оголошення померлою правило те саме — п. 3 ч. 2, ч. 4 ст. 293 ЦПК). Через брак присяжних у невеликих судах справу іноді передають до іншого суду — це варто враховувати у строках.
• Заінтересовані особи: Міноборони або військова частина — обов’язково (постанова від 10.07.2024 у справі № 686/11198/22: рішення є підставою для виключення зі списків і припинення виплат родині), ТЦК та СП, орган ДРАЦС, орган опіки та піклування (за наявності неповнолітніх дітей чи майна), інші члени сім’ї. Якщо заявник когось не зазначив, суд залучає їх сам — це не підстава для відмови (постанова від 05.02.2025 у справі № 183/4366/24).

Підготовка і розгляд (ст. 307–308 ЦПК)

Суд встановлює осіб, які можуть дати свідчення, робить запити за останнім місцем проживання та роботи (для військового — до частини), вживає заходів щодо опіки над майном. Суд може витребувати докази з власної ініціативи (ч. 2 ст. 294 ЦПК). Справа розглядається за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких суд вважає за потрібне допитати. Побратимів, які перебувають на службі в іншому регіоні, можна допитати в режимі відеоконференції — за ч. 6 ст. 212 ЦПК свідок бере участь у ній з приміщення іншого суду (за місцем свого перебування). Оголошень про розшук у пресі закон не вимагає; прокурор обов’язковим учасником не є.

Судовий збір

Заява у справі окремого провадження для фізичної особи — 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: у 2026 році 665,60 грн, при поданні через «Електронний суд» — 532,48 грн. Пільга за п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» буквально стосується заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а не оголошення померлою; прямої позиції Верховного Суду про її поширення на такі заяви немає. Тому надійніше сплатити збір (або подати клопотання про звільнення, розуміючи ризик залишення заяви без руху). Якщо заявник виграє спір із Міноборони в апеляції чи касації, сплачений ним збір за скаргу суд може стягнути з Міноборони (справа № 759/22513/24).

Строки та набрання сили

У першій інстанції справа зазвичай триває від двох до п’яти місяців. Рішення набирає законної сили після спливу 30 днів на апеляцію або після апеляційного перегляду; Міноборони оскаржує такі рішення доволі часто. Після набрання сили суд надсилає рішення до органу ДРАЦС для реєстрації смерті та до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (ч. 2 ст. 308 ЦПК). При реєстрації датою смерті вважається день набрання рішенням законної сили, якщо інша дата не зазначена в рішенні.

Зразок заяви про оголошення особи померлою з поясненнями до заповнення — на сторінці «Зразки документів».

Наслідки оголошення особи померлою

• Реєстрація смерті та свідоцтво про смерть — на підставі рішення суду.
• Грошове забезпечення зниклого припиняється — воно виплачується до дати актового запису про смерть включно; невиплачені суми входять до спадщини.
• Одноразова грошова допомога 15 млн грн, «військова» пенсія у зв’язку з втратою годувальника, статус члена сім’ї загиблого Захисника — докладно у розділі «Виплати та гарантії сім’ї».
• Спадщина відкривається в день, з якого особу оголошено померлою; строк на прийняття — шість місяців. Якщо суд визначив дату смерті в минулому, погодьте порядок дій з нотаріусом заздалегідь: за потреби суд може визначити додатковий строк для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК).
• Шлюб припиняється; майнові права та обов’язки переходять до спадкоємців.
• Розшук не припиняється: за ст. 20 Закону № 2505-VIII, якщо останки не знайдено, розшук триває і після оголошення померлим.

Якщо особа з’явиться

Суд за місцем перебування особи або суд, який ухвалив рішення, скасовує його за заявою самої особи чи іншої заінтересованої особи (ст. 48 ЦК, ст. 309 ЦПК). Копія рішення надсилається до ДРАЦС для анулювання актового запису про смерть. Особа має право вимагати повернення майна, яке збереглося і безоплатно перейшло до інших осіб; гроші та цінні папери на пред’явника поверненню не підлягають. Це ще одна причина, чому закон обмежує відчуження успадкованої нерухомості на п’ять років.

Альтернатива: визнання безвісно відсутньою

Через рік відсутності відомостей особу можна визнати безвісно відсутньою (ст. 43 ЦК). Для зниклих у зв’язку з воєнними діями цей шлях не є безспірним: Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі № 154/2135/17 зазначив, що зникнення військовослужбовця у зв’язку з воєнними діями є підставою для оголошення його померлим за ч. 2 ст. 46 ЦК, а не для визнання безвісно відсутнім, — тож суд може відмовити. Для родини це проміжний варіант із власними наслідками: рішення припиняє виплату грошового забезпечення (так само, як оголошення померлим), але водночас дає підставу для «військової» пенсії у зв’язку з втратою годувальника за Законом № 2262-XII та статусу члена сім’ї, дозволяє розірвати шлюб через ДРАЦС. Одноразової грошової допомоги і спадщини воно не дає. Тому визнання безвісно відсутньою обирають рідко — переважно тоді, коли строк для оголошення померлим ще не настав, а пенсія потрібна саме за «військовим» законом.